Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини.
Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань. (В.О. Сухомлинський)
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ
Проблема наступності між початковою ланкою школи та старшою групою дитячого садка завжди була актуальною і належить до числа найважливіших.
Великий енциклопедичний словник трактує термін «наступність» як зв'язок між явищами в процесі розвитку в природі, суспільстві й пізнанні, коли нове, замінюючи старе, зберігає в собі деякі його елементи. В суспільстві означає передачу й засвоєння соціальних та культурних цінностей від покоління до покоління.
Одним із факторів, які забезпечують ефективність освіти, є неперервність і наступність у навчанні. Під наступністю розуміють неперервність на межах різних етапів або форм навчання (дитячий садок — школа, початкова школа – середня школа тощо).
Наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей завжди була одною з найважливіших педагогічних проблем. Чому проблема наступності знову і знову обговорюється на різних рівнях — серед науковців, працівників освіти, широкої аудиторії суспільства? Чому не зникають претензії з боку школи на адресу дошкільних закладів, а з боку працівників дитячих садків — до вчителя початкової школи? Це обумовлено не тільки важливістю даної проблеми і необхідністю її корегувати відповідно до соціальної ситуації. Головна причина такого становища в тому, що вона розв'язувалась «співпрацюючими» паралельно. Дошкільна ланка і початкова ланка школи були двома розмежованими сторонами, і кожна сторона розв'язувала свої проблеми самостійно.
Якщо аналізувати стан розв'язання цієї проблеми, то потрібно підкреслити, що найменше взаємодія між дошкільними працівниками і вчителями молодшої школи спостерігається в цілях навчання. Сьогодні технології навчання досягнули такого рівня, по будь-які знання можна було б дати дитині, незалежно від її віку. Тому на сьогоднішній день практичних працівників дошкільних закладів і початкової школи хвилюють не стільки проблеми цілей і змісту навчання (чого вчити і навіщо вчити?), скільки методів і засобів (як вчити?). На цьому виникли протиріччя між ведучими лініями навчання і виховання дітей вказаного віку, які визначають успішність всього подальшого гармонійного розвитку дитини і фактичної орієнтації на штучну акселерацію, пришвидшене навчання, поспішне «оминання» окремих стадій дитячого розвитку.
Поняття наступності включає емоційний та комунікативний змістовні компоненти:
• емоційний компонент сприяє урахуванню специфіки емоційної сфери особистості дитини, забезпеченню емоційної комфортності, пріоритету позитивних емоцій, побудові процесу навчання на оптимістичній гіпотезі;
• комунікативний компонент сприяє урахуванню особливостей спілкування дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку, забезпеченню безпосереднього й контактного спілкування.
МЕТА ПРОГРАМИ:
Забезпечення цільової і змістової єдності у навчально-виховній діяльності дошкільного підрозділу і початкової ланки.
ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:
• вихователям довкілля створювати умови для активної співтворчості з дітьми, спрямованої на всебічний розвиток дитини;
• практичному психологу проводити психолого-педагогічну діагностику розвитку дошкільнят;
• вчителям початкової школи забезпечувати умови безболісної адаптації першокласників.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
• забезпечення наступності дошкільної й початкової освіти;
• готовність дитини до навчання у школі та її соціальна адаптація.
СКЛАДОВІ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ
• методична робота;
• спільна робота вихователів та практичного психолога школи;
• робота з батьками майбутніх першокласників;
• робота з майбутніми першокласниками;
• адаптація до початкової школи;
• психолого-педагогічні рекомендації щодо розв'язання проблеми шкільної дезадаптації.
ЗАВДАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ |
ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ |
•Розвиток особистості •Виховання особистості •Навчання особистості •Освіта особистості |
•Здоров'язберігаюча компетентність •Загальнокультурна компетентність •Пізнавальна компетентність •Соціальна компетентність |
АЛГОРИТМ РОБОТИ ШКОЛИ З ПИТАННЯ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ
•Знайомство вчителів із майбутніми учнями. Відвідування груп у дошкільному закладі.
•Проведення спільних нарад, засідань педагогічних рад.
•Спільне МО вчителів початкової школи та довкілля.
•Проведення загальних батьківських зборів.
•Консультування батьків щодо готовності дітей до навчання в школі.
•Взаємовідвідування занять та уроків учителями початкової школи та вихователями.
•Екскурсія по школі вихованцями довкілля.
•Спільні виховні заходи.
•Підготовка рекомендацій для батьків.
•Діагностування майбутніх першокласників.
•Підсумкові збори батьків майбутніх першокласників.
МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
• Сформовані базові якості особистості.
• Фізичне, психічне, морально-духовне здоров'я.
• Компетентність у сферах життєдіяльності.
• Збалансованість прагнення до самореалізації, саморозвитку і самозбереження.
• Сформованість цілісного бачення світу.
• Володіння елементарними формами саморегуляції поведінки і діяльності.
• Розвиненість почуттєвої сфери.
• Елементарні форми логічного мислення.
•Оптимістичне ставлення до життя.
• Віра у власні можливості.
• Володіння раціональними способами самоорганізації.
• Розвиток уяви як передумови креативності.
• Здатність здійснювати найпростіші форми контролю власної діяльності.
• Загально-навчальні вміння і навички:
• організаційні;
• загальнопізнавальні;
• загальномовленнєві;
• контрольно-оцінні.
МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ПЕРШОГО КЛАСУ
•Уміє будувати відносини з дорослими, однолітками, доброзичливий.
• Має уявлення про здоровий спосіб життя, елементарні культурні-гігієнічні навички, гарну працездатність, розвинені рухові й моторні навички.
• Володіє доступними видами суспільно-корисної праці.
• Знає елементарні правила безпечного поводження при взаємодії з іншими людьми, правила поведінки на вулиці, в побуті.
• Дисциплінований, знає правила поведінки в громадських місцях.
• Виявляє емоційно-позитивне ставлення до живої природи, має первісні знання про цілісність світу, про місце в ньому людини.
• Уміє зосередите свою увагу на запропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога.
• Володіє наочно-образною пам'яттю.
• Має розвинену тонку моторику й сенсомоторну координацію.
• Розвиток навчально-пізнавальних інтересів, допитливості, освоєння загальнонавчальних умінь і навичок:
• уміє правильно і свідомо читати цілими словами;
• списувати текст, записувати під диктовку;
• правильно вимовляє звуки;
• розвинені фонематичний слух і мовлення;
• підтримує бесіду;
• оперує математичними діями в межах 20;
• розв'язує прості завдання;
• має поняття про геометричні фігури;
• розуміє різні схематичні зображення;
• самостійно експериментує з кольором, формою;
• свідомо реагує на музику різного характеру.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА
Прізвище, ім'я дитини:___________________________________________
Вік:____________ років
Вихователь:________________________________________________________
Об'єкт оцінки |
+ |
- |
+ - |
|
|||||
Ставлення батьків |
|
||||||||
Дитина неохайна. Батьки не приділяють уваги одягу |
|
||||||||
Батьки мало спілкуються з вихователями, не приділяють достатньої уваги дитині |
|
||||||||
Батьки не цікавляться життям групи і потребами дитячого садка |
|
||||||||
Поведінка в групі |
|
||||||||
Повільне сприйняття. Не відразу сприймає вимоги вихователя |
|
||||||||
Не виконує правил розкладу життя групи |
|
||||||||
Невпевнений, боязкий |
|
||||||||
Розкутий. Потребує багаторазового повтору |
|
||||||||
Гра і спілкування з дітьми |
|
||||||||
Віддає перевагу грі наодинці |
|
||||||||
Конфліктує з дітьми, часто б'ється, кричить |
|
||||||||
Не вміє підтримати гру |
|
||||||||
Не грає, а весь час чекає батьків |
|
||||||||
Соціально-побутові навички та орієнтири |
|
||||||||
Недостатній обсяг знань про навколишній світі |
|
||||||||
Плутається в поняттях дня тижня, пори року, часу доби та ін. |
|
||||||||
Не достатньо володіє соціально-побутовими навичками (їда, переодягання) |
|
||||||||
Не розуміє, не відстежує причинно-наслідкових стосунків між явищами (що із чого випливає) |
|
||||||||
Темпові характеристики діяльності |
|
||||||||
Повільний, але посидючий |
|
||||||||
Темп роботи не рівномірний |
|
||||||||
Робить повільно і неуважно |
|
||||||||
Темп роботи швидкий, але працює хаотично і «безглуздо» |
|
||||||||
Ставлення до занять, успішність |
|
||||||||
Не здатний контролювати свою діяльність. Потребує постійного контролю |
|
||||||||
3 труднощами опановує необхідний обсяг знань |
|
||||||||
Непосидючий, не доводить справу до кінця |
|
||||||||
Заважає педагогу і дітям під час занять |
|
||||||||
Мовленнєвий розвиток |
|
||||||||
Мовлення малозрозуміле. Має труднощі у вимові звуків |
|
||||||||
Словниковий запас бідний |
|
||||||||
Має порушення граматичного складу мовлення |
|
||||||||
Мало розмовляє, наявні труднощі в переказуванні, говорить одноманітно |
|
||||||||
Фізичний розвиток |
|
||||||||
Недостатньо розвинутий фізично |
|
||||||||
Швидко втомлюється, знесилюється. При втомленості стає повільним або розкутим |
|
||||||||
Часто через хвороби не відвідує дитячий садок |
|
||||||||
Погано їсть. Неспокійний денний сон |
|
||||||||
Моторний розвиток |
|
||||||||
Погано розвинута дрібна моторика рук |
|
||||||||
Порушена загальна координація. Незграбний |
|
||||||||
Повільний у русі При письмі надає перевагу лівій руці |
|
||||||||
Робота з батьками |
|
||||||||
1. Участь педагогів школи в батьківських зборах дошкілля. |
За графіком |
Вчителі поч. школи |
|
||||||
2. Організація психолого-педагогічних консультацій для батьків. |
Постійно |
Вихователі дошкілля Вчителі поч. школи Практичний психолог |
|
||||||
3. Обладнання куточків для батьків у дошкілля (матеріали з тем «Підготовка дітей до школи», «Що повинен знати й уміти першокласник» тощо). |
Лютий |
Вихователі дошкілля |
|
||||||
4. Організація занять для батьків майбутніх першокласників. |
Квітень |
Вихователі дошкілля Вчителі поч. школи Практичний психолог |
|
||||||
5. Організація педагогічного всеобучу батьків через публікації на сайті школи під рубрикою «Готуємося до школи». |
Квітень |
Заступник НВР |
|
||||||
Заходи щодо комплектації 1 класу і вивчення адаптації дітей
Серпень 1. Уточнення списків учнів 1-х класів. 2. Організаційні збори учнів 1-х класів та їхніх батьків. 3. Аналітична нарада «Організація спільної роботи на основі скоординованих програм з підвищення рівня адаптації шестирічок». |
Вересень 1.Наказ про зарахування дітей до 1 класу 2.Обстеження першокласників логопедом. 3. Вивчення наступності навчання і соціально-педагогічної адаптації першокласників (первинне). 4. Діагностика рівня готовності учнів 1класу до навчання (вхідний контроль). 5. Взаємовідвідування занять у ДНЗ і уроків у 1класі. |
Жовтень 1. Проведення зборів батьків майбутніх першокласників «Наша школа: традиції, досягнення, перспективи». 2. Підготовка первинних списків майбутніх першокласників. 3. Індивідуальна корекційна робота з учнями 1 класу, у яких виявлено дезадаптацію. |
Листопад І. Проведення Дня відкритих дверей у школі для майбутніх першокласників та їхніх батьків. Свято «Пригоди в країні Знань». 2 Екскурсія вихованців дитячого садка до шкільного музею. |
Грудень-січень І Заняття у ШМП (школі майбутніх першокласників) |
Лютий 1 Психолого-педагогічний консиліум за результатами відвіданих занять і діагностики першокласників. 2 Проведення відкритих занять у ШМП для батьків. 3 Уточнення списків майбутніх першокласників за даними ДНЗ та обліку дітей, що мешкають у мікрорайоні школи. |
Березень 1. Взаємовідвідування занять у старшій групі та та уроків у 1 класі. 2. Анкетування батьків майбутніх першокласників (побажання щодо навчання і виховання у школі). 2. Робота з індивідуальними картами особистісного розвитку дітей (проводиться протягом року). |
Квітень 1. Проведення моніторингу успішності навчання першокласників. 2. Психолого-педагогічна діагностика першокласників, вивчення результативності роботи з підвищення рівня адаптації (повторна). 3. Педагогічна нарада «Результативність спільної роботи учителів і вихователів ДНЗ у вирішенні проблеми адаптації і наступності навчання». |
Травень 1. Діагностика соціально-психологічної готовності майбутніх першокласників до навчання. 2. Співбесіда учителів, лікаря, психолога, логопеда з батьками майбутніх першокласників щодо готовності їхніх дітей до навчання у школі. 3. Узагальнення аналітико-діагностичних матеріалів. Нарада при директорові. 4. Комплектація 1 класу з урахуванням діагностики. |