Медико-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей шестирічного віку
Турбота про здоров’я – одне з найважливіших завдань в організації навчання першокласників. Цю думку неодноразово підкреслював у своїй праці В.О. Сухомлинський: « Я не боюсь ще раз повторити: турбота про здоров'я – це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили. Якщо виміряти всі мої турботи і тривоги про дітей протягом перших 4-х років навчання, то добра половина їх – про здоров'я».
Спеціальними дослідженнями було доведено, що в процесі навчання першокласників у частини з них погіршується стан органів зору, опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем як у перші місяці навчання, так і вкінці навчального року. Забезпеченню оптимальних санітарно-гігієнічних умов навчання шестирічних дітей сприяють спеціально обладнані приміщення: класна кімната, ігрова кімната, а також кімната для відпочинку, які розміщуються тільки на першому поверсі, а також окремі рекреації, туалети, гардероб. Якщо бракує потрібних приміщень, варто зайнятися відповідним переобладнанням: у окремій кімнаті відвести місце під ігровий куточок, де розмістити столики, стелажі для іграшок , або ж виділити частину класу для створення ігротеки.
До кімнат підводиться холодна й гаряча вода , й встановлюються умивальники. Необхідною є достатня освітленість на робочому місці в класі й на підлозі в ігровій кімнаті.
Провітрювання приміщень є обов'язковим до початку занять та під час перерв.
Навчальні класи обладнуються меблями згідно з діючими нормативними документами.
Відстань від класної дошки до перших парт має бути не меншою 2,4- 2,6м., якщо ж парти розміщені в 4 ряди – 3м; відстань між рядами 0,6м.
На стінах класної кімнати нічого не має бути зайвого, щоб не відволікати увагу учнів. Усі навчально-наочні посібники після використання прибираються в закриті шафи.
Добираючи ігри та іграшки для шестилітніх першокласників, враховується їх відповідність віку дітей та навчальним програмам.
Для ефективного проведення уроків основ здоров'я і фізичної культури, рухливих ігор, динамічних занять, змагань будується спортивно-ігровий майданчик з твердим покриттям.
Для учнів, які перебувають у навчальному закладі цілий день, організовується триразове гаряче харчування, денний сон.
Учителі мають пропагувати правильну організацію режиму дня першокласників у сім'ї. Відомо, що вплив сім'ї як основи первинної соціалізації особистості на дитину сильніший, аніж вплив школи, вулиці, засобів масової інформації. Водночас сучасна сім'я не в змозі забезпечити в новому обсязі активної, творчої, життєздатної особистості, яка б легко адаптувалася до нових соціально-економічних умов, опанувала і засвоїла інтелектуальні, культурні, духовні цінності.
Діяльність батьків і педагогів заради здоров’я дитини буде успішною лише в тому випадку, якщо вони стануть союзниками, що дасть їм змогу краще пізнати дитину, побачити її в різних ситуаціях, і таким чином допомогти дорослим усвідомити індивідуальні особливості дітей, розвивати їхні здібності, формувати ціннісні життєві орієнтири, долати негативні вчинки і прояви у поведінці, сприяти эдоровому способу життя.
Результат успішного навчання значною мірою залежить від працездатності учня, адже засвоєння навчального матеріалу відбувається тільки в той період часу, коли дитина має «робочий» тонус і може уважно слухати, запам'ятовувати, обдумувати і відтворювати почуте.
Серед причин, які обмежують успішність у навчанні, одне з перших місць посідає загальна ослабленість здоров'я. Фізично ослаблена дитина втомлюється задовго до закінчення заняття, не встигає відпочити за перерву, звичайні для інших учнів вимоги виявляються для неї надмірними. У підсумку накопичується стомлення, а відсутність своєчасного відпочинку призводить до формування хронічної втоми. Особливо важка для дитини ситуація складається при розбіжності очікувань дорослих та її досягнень. Якщо від школяра чекають безумовних успіхів, то неминучі при перевтомі труднощі й невдачі викликають невдоволеність батьків. У підсумку в дитини виникає і підтримується високий рівень тривоги, уявлення про себе, як про безнадійно поганого учня. Це дезорганізує його діяльність і ще більше виснажує. У такому стані дитина не здатна впоратися навіть з тим навчальним навантаженням, яке було цілком їй доступне. А нарікання на лінощі, покарання призводять до того, що вона замикається, стає плаксивою і похмурою, нерідко в неї з'являється негативне ставлення до школи.
На зниження рівня дитячого здоров'я впливають:
Ø погіршення екологічної обстановки;
Ø збільшення питомої ваги «синтетичного» харчування, насиченого консервантами та барвниками;
Ø шкідливий вплив електронної та радіотехніки, побутової хімії;
Ø зменшення фізичних навантажень;
Ø «стресогенне» напружене міське життя.
Багато дітей схильні до частих застудних захворювань, що не тільки послаблюють організм, а й ведуть до формування осередків хронічної інфекції: хронічних тонзилітів, гайморитів і т.д. Ці захворювання, які, на перший погляд, не є надто небезпечними, насправді стають причиною хронічного отруєння організму і призводять до зниження загального тонусу, працездатності, стійкості до навантажень, у тому числі й розумових. Важливою причиною підвищеної стомлюваності багатьох першокласників є й те, що початок шкільного навчання збігається з періодом інтенсивного зростання, так званим ростовим стрибком. У цей період дозрівання нервової регуляції і серцево-судинної системи часто відстає від бурхливого росту кістково-м'язової системи. Зовні доросла дитина насправді виявляється менш стійкою до різних навантажень до того моменту, доки організм знову набуде гармонійної рівноваги. Тим більш уразливою під час ростового стрибка стає ослаблена дитина. Втім тут є й інша небезпека. Трапляється так, що батьки, надмірно опікуючись хворобливою дитиною, заважають формуванню в неї самостійності, уміння долати труднощі, адекватної самооцінки, що зрештою теж позначається на її успішності.
Пам'ятайте, що діти – не просто продовжувачі ваших вмінь, знань, здібностей. Кожна дитина має право на реалізацію своїх потенційних можливостей, на власну долю та збереження здоров’я.