| Головна » Файли » Виховні заходи |
| [ Викачати з сервера (49.7 Kb) ] | 02.05.2016, 23:29 |
Сценарій свята «Прощавай, Букварику» Родинне свято
Мета: удосконалювати навички виразного декламування віршів, мелодійно виконувати пісні; підбити підсумки навчання дітей за рік; створити атмосферу радості від прочитання першої книги – Букваря; Формувати комунікативну, соціальну компетентність; розвивати пам’ять, акторські здібності в декламуванні віршів. Продемонструвати красу і чарівність рідного слова. Сприяти розвитку творчих здібностей, уваги, уяви дітей. Виховувати любов до книги, як джерела знань; інтерес до знань; бережливе ставлення до книги, любов до рідної мови, прагнення досконало знати її і навчатися говорити правильною літературною мовою. Викликати у дітей святковий настрій. Обладнання: святково прикрашена зала кольоровими кульками, зображеннями казкових героїв, буквами; лялька, виставка підручників для 2 класу, шапочки-букви для кожної дитини, емблеми до свята. (Звучить святкова музика) Учитель. Шановні учні, батьки, вчителі! Сьогодні ми з вами зібралися з приводу дуже радісного дня у житті наших любих першокласників і разом з тим, трішки сумного, адже сьогодні ми прощаємося з нашою найулюбленішою книжкою – Букварем. Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато цікавого. Зараз ми тут спробуємо відтворити частинку того, чому навчилися в 1 класі. Давайте послухаємо наших учнів. (Пісня « Україно-краю»)
Що людей тут так багато?
Ми прийшли тут святкувати. Тато, мама, ти і я – Гарне свято Букваря!
Без знань, що мусиш там здобуть, Не станеш у житті ніколи Тим, ким в дитинстві мрієш буть.
2.І від дзвінка і до дзвінка Робота наша нелегка: Рахуй, пиши, а ще читай, Учителю відповідай. 2.Та все це не лякає нас, Бо ми старанний перший клас! У школі нас всього навчать, І роки весело промчать! Пісня «Школярка»
3. Я прийшов до школи вчитись, Бо поставив за мету: Скоро стану президентом, Тільки трохи підросту.
5.Я також прийшов учитись, Бо вже вирішив давно: Буду, мабуть, футболістом…
6. А я буду зіркою кіно.
7. Поки ще казати рано, Може в бізнес я піду, Чи фотомоделлю стану, Як за ростом підійду.
8. Я банкіром хочу стати ─ Полюбляю рахувати. Пісня «Будемо рахувати»
9. А я буду депутатом, Бо люблю голосувати.
10. А я в лікарні після школи Всім робитиму уколи.
11. А я в письменники подамся, Або, навіть, в моряки.
12. А я вчителькою стану ─ Буду вчити малюків.
13. Мрію стати альпіністом, Коли трохи підросту. А, можливо, парашутистом ─ Полюбляю висоту.
14.Мріємо! Мріяти не рано! Кажуть, роки швидко мчать. Якщо будемо старанні, В школі нас всього навчать.
15. Ми читати вже навчились!
16. Потрудились!
17. Ох, стомились!
18. Час настав нам відпочити Посміятись, порадіти! Ще й розважити гостей: І дорослих, і дітей! Пісня «Посмішка» Королева Книга. Добрий день. Я – Королева Книга! Ось ми і зустрілися, мої маленькі добрі друзі. Рада вітати вас у своєму царстві. Огляньте мої володіння, познайомтеся із їх мешканцями. Куди б ви не пішли, скрізь із вами будуть друзі – книги. Сподіваюся, що у вас, діти, велике бажання ближче познайомитися зі мною і всіма жителями нашого книжкового царства. А чи знаєте ви, скільки книг на Землі? 1 Як краплин у Дніпрі, Як зірок угорі,. Як листків на гіллі,– Стільки книг на Землі!
2Та одна серед них – Перша книга із книг: Ту, що звем Букварем, Ми найпершу берем.
Баба-Яга. Де Буквар? Який Буквар? Де він сховався? Королева Книга. Люба бабусю, кого ви шукаєте? Івасика -Телесика давно забрало лебедятко. Баба-Яга. Ну, Телесика я ще впіймаю, а зараз я ловлю Букваря, чи чули про такого? Знаєте, що він надумав? Навчити всіх дітей літер, щоб вони могли багато читати, знати і все про мене довідатися. А я цього не хочу! Королева Книга. Вгамуйтеся, шановна бабусю. Краще привітайтеся з дітками. Бачите –публіка. Баба-Яга. Та не бачу я ніякого бублика. Королева Книга. Та не бублика, а публіка. Публіка – це особи, які знаходяться де-небудь, як глядачі, слухачі, відвідувачі. Привітайтеся із ними. Баба-Яга (стає в загрозливу позу). Добрий день, коли голову не морочите, а побитися зі мною не хочете. Королева Книга. І не соромно вам, бабусю, у нас свято, а ви битися. Баба-Яга. Свято? А яке? Королева Книга. Свято Букваря. Прощання з першою книгою. Наші першокласники вже навчилися читати і хочуть потрапити у Королівство книжок, щоб багато знати. Привітайте дітей. Баба-Яга. Не дозволю, не дозволю! Усе одно спіймаю цього Букваря. Не дозволю йому навчити дітей букв. Королева Книга. Люба бабусю, ви давно спізнилися. Наші діти не тільки знають букви, а й уміють читати. Баба-Яга (розгублено). Та як же це так! А я... Та невже... Та хто вам сказав? Королева Книга. А он подивіться. (Саджає Бабу-Ягу.) Баба-Яга.Я теж хочу букви вивчати. Королева Книга. То сідай і слухай уважно. Учитель. Діти, свято Букваря, а самого Букварика чомусь на святі немає. Ми не можемо продовжувати свято без Букваря! Що робити?
19. А давайте його всі дружно покличемо: Букварику, Букварику, Букварику! Голубнича М.
(Заходить під музику Букварик) Буквар. Доброго дня, мої любі малята! Радий зустрітись, вітаю зі святом! Учитель. Заходь, Букварику, до нас Тебе чекає перший клас. Тут увесь зібрався алфавіт! Усі. Привіт!
Пісня. «Мій Букварик». Під пісню «Незнайка на Луне» (В. Меладзе), забігає Незнайко, обходить коло, з усіма вітається за руку Незнайко. Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався! Учитель. Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали? (Так) А звідки ви його знаєте? Діти. Він до нас на математику приходив, задачі нам задавав. Йому шматочок Сонця на голову впав. Він машину казкову сиропом заправляв. Незнайко. Добрий ранок! Учитель. Який ранок? Адже це день. Незнайко. А я не знаю чи ранок, чи день, чи вечір. Учитель. А чому це ти так кричав? Незнайко. Та то я від злодія втікав. Учитель. Від злодія? Від якого? Незнайко. Від звичайного, який хотів у мене украсти мою шапку. Учитель. Твою шапку? А навіщо вона йому? Незнайко. Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більша шапка, тим розумніша голова! Учитель. Ой, Незнайко! Не сміши нас! В тебе розумна голова? Ось ми зараз перевіримо, що ти знаєш та вмієш! (Показує літеру К). Яка це літера? Незнайко. Пів жука. Учитель. А точніше? Діти. Літера К. Учитель. (показує літеру О). А оце? Незнайко. Та це кругле яйце! Учитель А ви, діти, як вважаєте? Діти. Це літера О. Учитель. Ну, що ж, Незнайку, нам тебе шкода! Літер ти не знаєш, читати не вмієш. А загадки зможеш відгадати? Незнайко. А як же, це я вмію. Я так люблю відгадувати загадки! Це для мене – дрібниці! Учитель. Новий дім несу в руці, Двері в ньому на замку. А живуть в будинку тім Книжки, ручки, олівці. Незнайко. Знаю, знаю, знаю! Це шпаківня. Учитель Що не так? Підкажіть, діти! Діти. Портфель. Незнайко. Так, правильно! І як я раніше не здогадався? Учитель Не кущ, а з листочками, Не сорочка, а зшита, Не людина, а розповідає. Незнайко. Що це таке? Ага, здогадався! Не кущ – значить дерево. Так, на дереві…що ж на дереві? Ага, на дереві - торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці… О, а в торбинці – радіоприймач! Вірно! Все сходиться! Ну, як я відгадав? Правда, я молодець? Учитель .Ой, Незнайко, ну й нагородив! Діти, що це? Вірно, це – книга! Незнайко. Ти диви, і правда! А можна ще одну? Учитель Ну добре слухайте всі. Невеличкий мокрий птах Ходить дзьобом по грядках. Незнайко. Знаю, знаю. Це сусідчине курча після дощу черв’яків на городі вишукує! Учитель Ні, Незнайко, знову неправильно! Діти, що це таке? Так, це ручка. Молодці! Ти, Незнайко, краще помовчи та послухай, як діти відгадують загадки. Білий зайчик стрибає по чорному полю. (крейда і дошка) Тіло жовте, серце чорне, Тіло мовчить, а серце говорить. ( олівець) Стоїть дім; увійдеш у нього сліпим, а вийдеш зрячим.( школа) Незнайко. Ой,які молодці! І звідки вони це все знають Учитель Це тому, Незнайко, що вони вчаться у школі. Незнайко. А ви звідки це все знаєте? Незнайко. Знаєте, що я вирішив? Я теж буду вчитись у школі. І тоді стану розумним – розумним! Ви мене приймете? Учитель. Молодець, Незнайко! Звичайно, ми приймемо тебе до школи, бо всі казкові герої повинні бути грамотними і розумними, щоб їм не було соромно перед дітьми. Проходь до зали і будь нашим почесним гостем. А ми продовжуємо наше свято. Букварик Нумо букви, Раз, два, три! Перша букво,говори!
А Цю букву знають всі на світі, Вона найперша в алфавіті. Весела, гарна і дзвінка І найскромніша буква А.
Б Цілий день біля воріт Вчив баранчик алфавіт. Добре вимучив себе, Та завчив лиш букву Б
В У небі синьому пливе Не метелик – буква В.
Г Га-га-га та ге-ге-ге. Це, напевно, буква Г? Бо вона якраз така: Наче шия в гусака!
Г Кинула шишку на мене зозуля, В мене на лобі з’явилася гуля.
Д Буква «Де» немов на лавці, На твердій стоїть підставці. (Пісня «Дощик»)
Е Хоч хвалитися негоже, Та скажу: «Я – молодець.» Якщо треба, швидко можу Замінити гребінець. Є Буква Є – ріжечок-місяць, Лиш вона не сходить з місця Аж пригнулась буква Є Ось ,будь ласка, подає. Найщедріша буква Є Все для всіх у неї є.
Ж Я жука тримаю в жмені, Показати хочу Жені. Жук у жмені: «Же-же-же!» Схожий він на букву Ж.
З Збоку, знизу і згори Схожа «З» на цифру 3. Є три зуби в букви «З». Ними все вона гризе.
И И хороший голос має, Але слів не починає. Ти до неї підійди І скажи їй: «Букво И, Подивися, як розквітли Наші ниви і лани».
І І підслухало розмову, І з'єднало слово з словом. І співає всі пісні – І великі, І малі. Над собою крапку носить, І нічого в нас не просить. Ведуча. Ей, стовпчику! Буква Ї. Я не стовпчик! Ведуча. Ей, хлопчику! Буква Ї. Я не хлопчик. Ведуча. Хто ж ти? Буква Ї. Буква ї. Ведуча. Що у тебе на голові? Шапка? Буква Ї. Ні, дві крапки. Й. Я не хто, а буква «Й» Щоб мене не сплутать з «И» Я купив берет новий , Не великий, не малий. Подивіться, ось який! К Вранці Півник в курнику: Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку! Прокидайтеся, курчата, Будем букву К вивчати». Оце – Ж, а оце – К. Цілий жук і пів жука. Л Лев, лисиця і орел Дуже люблять букву «Л» З букви «Л» для цирку Змайстрували гірку, Щоб катались звірі І жили у мирі.
М Дві сестрички невеличкі Одягли нові спіднички! Узялися міцніш за руки І гулять мерщій на луки. Біжемо – не доженем Не сестричок – букву «М».
Н Он до хати перелаз, Хоч обходь, хоч перелазь, Він видніється ген-ген – Перелаз, як буква Н. О Буква О, неначе бублик, Мов обручик, – хоч котись! П Петрик виліз на турнік. Виліз важко аж сопе. Це турнік лиш для дорослих, Для маляток – буква П. Р Тигреня весь день ричить. Яку букву воно вчить? Ну, звичайно, всім відомо. Буква Р для всіх знайома.
С Буква С, буква С… Усміхається Олесь: Мов пів бублика смачного. І чому то він не весь? Тук-тук-тук, ток-ток-ток – Вибиває молоток. Ним ви цвяхи заб’єте, Схожий він на букву «Т».
У Сказав горобчик: Букву «У» боюсь я дуже, татку Татусь питає: «А чому?» – «У» схожа на рогатку! Буква Ф – то фантазерка, Любить фрукти, феєрверки, І фіалки, і фонтани, І фортецю, і фазана, Фарби різнокольорові, Фею й факели казкові. Учитель. Буква Ф запрошує заспівати веселу пісеньку «Гопак» Пісня «Гопак»
Х Плоскогубці розійшлися, Розсміялись: - Ха, ха, ха! Ці веселі плоскогубці Схожі з літерою Х. Ц Кінь промчить біля воріт, Не догнати й соколу. Цок-цок-цок, – із-під копит Буква Ц процокала.
Ч Буква Ч, немов стілець, Догори лиш ніжки. Навіть з цифрою чотири, Буква схожа трішки. Ш Комиші шумлять : Шу, шу.. А я букву напишу: Три стовпці – внизу межа – Написала букву Ш.
Щ Грабельки лежать без ручки. Лиш з трьома зубцями. Це, напевно буква Щ – Віднесу до мами. Ь – Я не шість, я – м 'який знак, Це повинен знати всяк. Я не літера проста, Я пом 'якшую слова. Забігаю аж в кінець Я у слові «олівець».
Ю Буква Ю усім відома: Перед Я вона стоїть. В ній дві палички і коло – Здогадалися умить.
Я Десь пропала буква О Ми шукаємо давно. Де ж поділася вона? Не знайдемо до темна. А вона, от чудасія! Всілась букві «Л» на шию І від радості сія: Ось де Я, ось де Я!
Буквар. Малята, а хто крім мене вам допомагав вчитись? Учні: Вчителі, батьки.
Учитель. Давайте подаруємо нашим рідним пісню « Я маленька українка»
Пісня « Я маленька українка»
Буквар. Діти, як хороше у вас на святі. Я радий, що це свято на мою честь.
Я вас навчив читати й писати Слово «бабуся» і слово «тато», Слово «хлібина», «світ», «Україна». Я залишаю навіки з вами Слово «Вітчизна» зі словом «мама», Зі словом «пам'ять» слово «солдат», Слово «цвітіння» зі словом «сад». Хай колосяться зі словом «жити» Давні слова «пшениця» і «жито». Хай не зринає у ваших снах Підле й потворне слово «війна». Хай поведе від мого порога Вас таємниче слово «дорога». Хай вам щастить на шляху широкім, Любі дівчатка мої ясноокі. Вмійте боротися з лихом завзято, Непосидючі мої хлоп’ята. Хай підростає ваш перший клас! Я залишаю вас.
Учитель. Любі, діти, попрощаємось з буквариком, бо йому потрібно поспішати, щоб навчити читати і писати ще багатьох майбутніх першокласників.
Хочеться навіть поплакати трішки.
ми не забудем ніколи про тебе.
за паличку першу І першу букву,
за першої вчительки щиру ласку.
Ми тобі, Букварику, Всі. Дякуємо дуже. Учитель. І на згадку про сьогоднішній день даруємо «Акробатичний етюд» Буквар: Я мандруватиму далі, мої маленькі друзі, а замість себе залишаю інші підручники, які приведуть вас у прекрасний світ знань, навчатимуть великої любові до країни, де ви народилися і живете, де вперше сказали слово «мама». (Тричі плескає. Входить Читанка і Українська мова). Українська мова: Добрий день! Зі святом вас, друзі! Учень: Ой, книжко, гарна та нова, Які ти скажеш нам слова? З чим новим до нас ідеш? Що цікаве нам несеш? Рідна мова Як найчарівніша колискова, Плекає з дитинства вас рідна мова: То піснею злине, то гарною казкою, То словом догани, то ніжною ласкою. Під мамине слово ви й виросли нишком. Шануйте, малята, цю добру книжку. Всі народи мову мають. Всі пісень своїх співають. Бо хто має мову рідну, Той багатий, а не бідний.
Читанка: Я – ваша перша читанка – Красива в мене свитонька, Цікаві сторінки, Є вірші та казки. Покажу вам сто земель, Ще й космічний корабель! Даруватиму щодня І забави, і знання!
Учень: Гарна, читанка нова Золоті твої слова! З тобою ми подружимо, Дари твої заслужимо. Ти руку нам подай – Про все нам розповідай! Укр.мова:
А тепер ми вам загадаємо загадки. - Біла нива невеличка, Там розсипана пшеничка. Очками її зберем, А думкою розімнем. Нумо білу нивку обробляти - Будемо усе на світі знати! Що це таке? Каже мудра мишка: (Книжка)
Читанка: Є чарівник у школі в нас, Нумо, впізнайте, хто він? Озветься – тиша йде у клас, Озветься ще раз – гомін. Щоб не спізнитись на урок, Нам голос подає…(дзвінок)
Учитель. А зараз розважимо гостей , нових підручників, веселою пісенькою «Солнечные ножки» Пісня «Солнечные ножки»
Учитель Ми продовжуємо наше свято Бо є ще танців і пісень багато! То ж будемо співати, танцювати Але… Учень. Так хочеться пограти… Учитель. Запрошую до гри «Хто зайвий» Музична гра «Хто зайвий» А тепер давайте пограємо у гру «Це все я, це все я,це компанія моя ». 1.Хто до школи чимчикує, Вранці весело крокує? 2.Пролунав давно дзвінок. Хто спізнився на урок? 1.Любить хто із вас погратись, З гірки на санчатах мчатись? 2.Хто із вас, скажіть, малята, Помагає мамі й тату? 1. Хто уміє посуд мити, Щоб на друзки все побити? 2. З фізкультурою хто дружить, Виростає сильним, дужим? 1.А яке, скажіть, дитятко З вас брудне, як поросятко? 2.Хто, скажіть мені, малята, Любить з вас потанцювати? Танець Учитель. Закінчилось наше свято. Я бажаю вам, діти, гарних успіхів у навчанні, а вам, шановні батьки, бачити своїх дітей здоровими і щасливими. Хай веселі будуть діти! Хай щасливим буде люд! Хай живе у нашім класі Мир і злагода! Салют! На цьому свято наше закінчується. Але шлях до країни Знань тільки розпочинається. В щасливу путь, діти.
| |
| Переглядів: 2121 | Завантажень: 46 | | |
| Всього коментарів: 0 | |