«Рідний український край
Просить вас: оберігай
І рослинку, і тваринку,
Спів пташиний, луг-розмай,
І росинку-намистинку,
Друже, ти оберігай! – під таким девізом в останні дні лютого у 4 класі відбувся конкурс «Совенятко» природничо-математичного напрямку. Мета якого – виявлення обдарованих і талановитих школярів, забезпечення наступності між початковою і середньою ланкою освіти.
За звання кращої змагалися дві команди «Сонечко» та «Юннати». Юним знавцям належало здолати чотири сходинки конкурсних випробувань: творчий блок, математично-логічний, інтелектуальний і природничо-діяльнісний блоки. Учитель, Шиленко С.М., привітала своїх вихованців і побажала перемогти найкращому.
Кожна команда презентувала себе, адресувала привітання-побажання суперникам, глядачам і гортала «сторінки» цікавої і повчальної книги про те, як людині потрібно берегти довкілля. Наступні етапи конкурсу вимагали від учасників обізнаності, логічного мислення і долали їх учасники загалом упевнено, ерудовано. Так, під час інтелектуального блоку потрібно було дати 15 правильних відповідей на питання з природознавства. Найкращими були Бондаренко Полінка та Кульченко Аріана з команди «Юннати» та Бондаренко Софія, Конвісар Владислав, Литвиненко Вадим із команди «Сонечко». На цьому етапівони найбільше балів принесли своїм командам.

Під час «Природничо-діяльнісного» блоку команди впізнавали дерево за його гілочкою. Учасники по черзі показували гілочки і впевнено називали дерева.
Четвертий тур – «Математичний блок». Команди виконували 5 завдань з логічним навантаженням, а потім доводили правильність відповіді.
Поки знавці працювали у групах, був проведений конкурс серед вболівальників по розгадуванню загадок про природу. Найактивнішими та найкмітливішими серед вболівальників були Васильєва Віка та Бала Михайло.
Ось настав час підведення підсумків. Перемогу виборола команда «Сонечко».Усім учасникам були вручені дипломи за перемогу та активну участь у конкурсі «Совенятко»
Свято закінчилося чудовою піснею Руслани «Мрія» на слова Олександра Положинського:
Я хочу, щоб моє дерево було зеленим,
Щоб зла сокира його ніколи не торкалася!...
А я хочу, щоб моя річка була чистою.
Бо я влітку дуже люблю в ній купатися!
А ще хочу, щоб сонце посмішкою променистою,
Не забувало кожного ранку зі мною вітатися!
А я просто люблю збирати квіти,
Дихати їхніми п’янкими ароматами!...
Чи можуть бути гори чужі такими гарними?
Чи можуть бути степи такими далекими?
Всі ми діти землі казково-чарівної!
Кожен з нас став її малою частиною!
Всі ми діти країни єдиної!
Всі ми є сім’єю єдиною!
[color=blue]